- дублення
- -я, с.Дія за знач. дубити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дублення
Смотреть что такое "дублення" в других словарях:
дублення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дубильний — а, е. Прикм. до дублення. || Признач. для дублення … Український тлумачний словник
велюр — у, ч. 1) Назва кращих сортів тканин, фетру з низьким, дуже густим і м яким ворсом на лицьовій поверхні. 2) М яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу … Український тлумачний словник
видубити — блю, биш; мн. ви/дублять; док., виду/блювати, юю, юєш, недок., перех. Обробити способом дублення (шкіру чи іншу сировину) … Український тлумачний словник
гашпіль — я, ч. Дерев яний чи бетонний бак з мішалкою для промивання, знезолювання, м якшення й дублення шкур … Український тлумачний словник
дубитель — я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини … Український тлумачний словник
дубник — а/, ч., розм. 1) Дубовий ліс, гай. 2) Велика дубова діжа для дублення шкір … Український тлумачний словник
замша — і, ж. М яка шкіра з ворсистою поверхнею, виготовлена способом особливого дублення з оленячої, лосевої або овечої шкури … Український тлумачний словник
невидублений — а, е. Якого не видубили, не обробили способом дублення (шкіру чи іншу сировину) … Український тлумачний словник
перстач — у/, ч., бот. Багаторічна трав яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник … Український тлумачний словник
